20 березня 2020 року                                                                                                                                  № 12-22/VII
м.Чернігів

Про Звернення Чернігівської обласної ради
до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України,
Міністерства охорони здоров’я України
та Національної служби здоров’я України
щодо реформування фтизіатричної служби

Керуючись частиною 2 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Чернігівська обласна рада вирішила:

1.Схвалити Звернення Чернігівської обласної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України та Національної служби здоров’я України щодо реформування фтизіатричної служби (Звернення додається).

2.Направити Звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України та Національної служби здоров’я України.

Голова обласної ради                                                                                          І.С.Вдовенко

З травня 2014 року розпочато новий етап протидії туберкульозу. Всесвітня асамблея охорони здоров’я схвалила Глобальну стратегію «Покласти край туберкульозу» на період 2016–2035 років. Головним завданням у межах реалізації нової Глобальної стратегії ВООЗ з протидії туберкульозу до 2035 року є звільнення світу від туберкульозу з досягненням нульового рівня захворюваності, смертності та страждань від цієї хвороби.

Незважаючи на деяке поліпшення епідеміологічної ситуації щодо туберкульозу, в Україні захворюваність вперше виявленими формами та рецидивами  туберкульозу сягає 60,1 на 100 тис. населення.

Чернігівська область відноситься до областей із високим рівнем захворюваності  на туберкульоз (2019 рік - 60 на 100 тис. населення, 2018 – 74), який значно перевищує загальнодержавний  показник (7 місце серед інших областей України) та у 2 рази перевищує епідемічний поріг.

У Чернігівській області протягом 2019 року всього лікувалося 1527 хворих на туберкульоз (2018 рік - 1724). Упродовж 2019 року було виявлено 610 нових випадків туберкульозу (2018 - 822), із них 18 у дітей (2018 -18). Окрім цього, за даними ВООЗ, в Україні недовиявляється ще близько 23 % випадків туберкульозу. Від туберкульозу в області в 2019 році померло 88 осіб (2018 - 79).

Небезпечними для оточуючих є 66% хворих, які  виділяють мікобактерію туберкульозу. 70% хворих на туберкульоз - це соціально незахищені верстви населення, 64% - це непрацюючі люди працездатного віку. Тільки 65% хворих на туберкульоз осіб уклали угоди і мають сімейного лікаря.

Протягом останніх років протитуберкульозна служба області зазнала реформування: активно впроваджувалися сучасні амбулаторні моделі лікування із урахуванням індивідуальних потреб кожного хворого, його соціальних та економічних можливостей, проводилося об’єднання протитуберкульозних диспансерів та оптимізація ліжкового фонду. Станом на 1 квітня 2020 року в єдиному протитуберкульозному закладі області залишиться всього 100 фтизіатричних ліжок.

З 1 квітня 2020 року розпочинається фінансування закладів охорони здоров’я Національною службою охорони здоров’я України за Програмою медичних гарантій. Протитуберкульозна служба претендує  на пакет послуг «Лікування дорослих  та дітей із туберкульозом» і відповідає  вимогам цього пакету. До контрактування КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» булоретельно підготовлено: автономізовано, повністю  комп’ютеризовано,  ліцензовано, укладено договір із розробником  МІС, проведено реєстрацію, в тому числі медичних працівників, в системі Е-Health тощо.

Але контрактування НСЗУ протитуберкульозної служби буде становити тільки 20% від фінансування у 2018-2019 роках. Ця ситуація призведе до  руйнації служби та масового вивільнення кваліфікованих фахівців, а решта буде отримувати мінімальну заробітну плату за умови збільшення обсягів їхньої роботи.

Особливістю епідемії в області є розповсюдженістьстійких до ліків форм  туберкульозу (21%) тапоєднаної патології: туберкульозу і ВІЛ-інфекції (22%).

Лікування цих категорій хворих довготривале та складне, із тяжкими побічними діями на  протитуберкульозні препарати, що потребує додаткових витрат на їх усунення та подовжує терміни перебування хворих в умовах стаціонару.

Крім того, при контрактуванні не враховано, що хворі на туберкульоз часто мають тяжкі супутні патології: ВІЛ-інфекцію, гепатити, опортуністичні інфекції, алкоголізм, наркоманію та інші тяжкі соматичні захворювання, що передбачає залучення до лікування як медичних фахівців суміжних спеціальностей, так і соціальних працівників та потребує введення коригувального коефіцієнту. Саме ці пацієнти становлять особливу загрозу для суспільства та значно впливають на епідемічну ситуацію.

Необхідно враховувати і те, що у територіальних медичних закладах розформовуються протитуберкульозні кабінети, при тому, що на рівні первинної ланки медичний персонал не скрізь готовий до ведення хворих на туберкульоз, особливо дітей, і потребує додаткової підготовки.

Робота з хворими на туберкульоз регламентується нормативно-правовими актами МОЗ України, які передбачають розділення хворих залежно від наявності бактеріовиділення, профілю резистентності. Не зрозуміло, яким чином це буде відбуватися в умовах первинної ланки, яка надає медичну допомогу всьому населенню, у тому числі дітям, та як це вплине на стан епідеміологічної ситуації?

Враховуючи вищевикладене, з метою подальшого вдалого проведення  реформ та збереження протитуберкульозної служби ми, депутати Чернігівської обласної ради, звертаємося  із пропозицією:

- залишити у 2020  році фінансування протитуберкульозної служби за рахунок субвенції з державного бюджету;

- встановити «пільговий період» для переходу фтизіатричної служби на нові умови фінансування, під час якого відпрацювати реальну структуру і вартість пакету «Діагностика та лікування дорослих та дітей із туберкульозом».