23 квітня 2021 року                                                                                                                                  № 45-4/VIII
м.Чернігів

Про Звернення депутатів
Чернігівської обласної ради восьмого cкликання
до Державного бюро розслідувань
щодо перевірки можливого вчинення суддею
кримінального правопорушення

Керуючись статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обласна рада вирішила:

1.Підтримати Звернення депутатів  Чернігівської обласної ради восьмогоскликання до Державного бюро розслідувань щодо перевірки можливого вчинення суддею кримінального правопорушення.

2.Направити Звернення до Державного бюро розслідувань.

Голова обласної ради                                                                           О.Б.Дмитренко

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

 Згідно зі статтею 5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до першої-третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

Депутати Чернігівської обласної ради VIII  скликання  звертаються до Державного бюро розслідувань з ініціативою щодо перевірки поведінки судді Чернігівського окружного адміністративного суду Зайця Олександра Володимировича при вирішенні спору по адміністративній справі № 620/289/21.

15 грудня 2020 року на першій сесії Прилуцької міської ради Чернігівської області (далі за текстом – Прилуцька міська рада) було включено до порядку денного питання «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради».

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

15 грудня 2020 року міським головою Попенко Ольгою Михайлівною внесено кандидатуру на посаду секретаря Прилуцької міської ради, яку не підтримано більшістю депутатів Прилуцької міської ради.

Пунктом 2 частини першої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою.

Більшістю депутатів Прилуцької міської ради (19 осіб із 34 осіб загального складу) було подано пропозицію про підтримку кандидата від депутатів на посаду секретаря Прилуцької міської ради Рожка Артема Миколайовича.

24 грудня 2020 року міським головою Попенко О.М. внесена кандидатура Рожка Артема Миколайовича на посаду секретаря Прилуцької міської ради та з дотриманням процедури голосування  (створено лічильну комісію у складі 9 осіб та проведено таємне голосування) рішенням ради затверджено протокол №2 лічильної комісії про обрання секретарем міської ради Рожка А. М.

28 грудня 2020 року розпорядженням міського голови Попенко О.М. «Про зупинення дії рішення Прилуцької міської ради (друга частина першого засідання першої сесії 8 скликання) від 24 грудня 2020 року №1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради» зупинено дію рішення Прилуцької міської ради (друга частина першого засідання першої сесії 8 скликання) від 24 грудня 2020 року №1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради».

Не погодившись із зупиненням рішення щодо свого обрання, депутат Рожко А. М. у січні 2021 року звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Прилуцького міського голови Попенко Ольги Михайлівни про визнання неправомірними (незаконними) дій міського голови стосовно прийняття розпорядження міського голови міста Прилуки Попенко Ольги Михайлівни № 278р від 24 грудня 2020 року «Про зупинення рішення Прилуцької міської ради (друга частина першого засідання першої сесії 8 скликання) від 24 грудня 2020 року №1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради».

Позовні вимоги базувалися на тому, що застосування міським головою права вето стосовно рішення ради про обрання секретаря є необґрунтованим, призведе до істотного дисбалансу інтересів (оскільки матиме наслідком штучне збільшення квоти прийняття рішення з більшості до двох третин депутатів), а спеціальна норма не передбачає передачу цього питання на розгляд ради за ініціативи одного лише голови відповідної ради.

Окрім того, зупинення рішення міської ради про обрання секретаря суперечить принципам місцевого самоврядування і є протиправним втручанням в право місцевих територіальних громад вирішувати віднесені до його компетенції питання, в тому числі шляхом обрання посадових осіб місцевого самоврядування.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду (суддя Заяць О.В.) від 27 січня 2021 року відкрито провадження по справі № 620/289/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду в справі №620/289/21 від 25 березня 2021 року, винесеною цим же суддею, у позові відмовлено.

У своєму рішенні суддя Заяць О. В. послався на те, що не може надавати оцінку підставам для накладення міським головою вето, що, начебто, відповідає правовим позиціям Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанови від 18 грудня 2019 року у справі №813/5033/17 та від 19 лютого 2020 року у справі №2а-2378/11).

Вважаємо, що у такий спосіб суддя Заяць О. В. маніпулятивно ухилився від дослідження суті позовних вимог та викладених в позові обставин, тобто від справляння правосуддя, що є виключною функцією судів та реалізується суддями відповідно до статей 124, 127 Конституції України.

Так, наведені суддею Зайцем О. В. правові висновки Верховного Суду зроблені у справах, що виникли з земельних правовідносин, а отже не стосуються правозастосування статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо якої виник спір.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27 березня 2018 р. у справі №910/17999/16; п. 38 постанови від 25 квітня 2018 р. у справі №925/3/7, п. 40 постанови від 25 квітня 2018 р. у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України: від 21 грудня 2016 р. у справі №910/8956/15, від 13 вересня 2017 року у справі №923/682/16, від 16 березня 2021 р. у справі №910/11847/19.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 р. у справі №910/719/19; п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 р. у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 р. у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 р. у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 р. у справі №757/31606/15-ц).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту постанови в справі №620/289/21 від 25 березня 2021 року вбачається, що суддя Заяць О.В. не встановлював та не досліджував обставин, які мали місце під час обрання секретаря Прилуцької міської ради 15 грудня 2020 року, а також підстав і мотивів зупинення даного волевиявлення міської ради.

В результаті такої вибірковості, суддя «не побачив» і не дав оцінку кричущим порушенням правил процедури, яких припустилась голова міста Прилуки Попенко О. М., звівши правосуддя до формалізму.

У свою чергу, це дає підстави припустити, що суддя Заяць О.В. в даному випадку діяв упереджено і в інтересах однієї із сторін спору.

Отже поведінка судді Зайця О.В. підриває інститут місцевого самоврядування, нівелює право депутатів ради на обрання секретаря ради, що призводить до концентрації і монополізації влади в руках однієї посадової особи.   

Враховуючи вищевикладене, Чернігівська обласна рада просить перевірити можливе вчинення кримінального правопорушення зі сторони судді Чернігівського окружного адміністративного суду Зайця Олександра Володимировича під час розгляду справи і винесення постанови від 25 березня 2021 року по справі №620/289/21 та у разі підтвердження, вжити заходи, передбачені чинним законодавством.