У складі Латвійської делегації - перший секретар посольства Республіки Латвія в Україні Лігіта Давидова, голова правління ТОВ Латвійського центру сільських консультацій та освіти Мартиньш Цимерменис, консультант з питань ветеринарної медицини ТОВ Латвійського центру Гінтс Брієжкалнс та консультант – експерт з питань ветеринарної медицини цього центру Дайнис Арбіданс.
У заході також взяли участь голова Ніжинської районної ради Олег Бузун, головний ветлікар району Володимир Науменко, голова КСП АФ «Лосинівська» Микола Окостень, керівники територіальних громад, журналісти.
Метою візиту латвійців було ознайомлення з тваринницькою галуззю району, оцінка ситуації на молочному ринку, консультації та допомога зі створення молочних кооперативів, які давно і успішно працюють в Латвії.
У ході ділової зустрічі, голова обласної ради Микола Звєрєв запевнив, що Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Латвія в Україні Аргіта Даудзе, яка вже неодноразово відвідувала Чернігівщину, усім серцем вболівала за область і тоді, коли на її кордоні стояли російські війська, і зараз, коли регіону потрібна суттєва підтримка. Як консультаційна, так і інвестиційна.
За словами керівника, в минулому році чисельність великої рогатої худоби в області скоротилося майже на 17 тисяч голів. З кожним роком як приватним господарствам, так і фермерам все складніше утримувати ВРХ. Але ще важче збути вироблену тяжкою працею продукцію, при цьому не залишившись у збитках. Адже вартість молока падає, а ціна на пально-мастильні матеріали, комбікорми, інші матеріали зростає невпинно і неконтрольовано. Тому люди змушені збувати своїх корів-годувальниць. Аби ця тенденція й надалі не скорочувала поголів'я, Микола Вікторович бачить лише один вихід – об'єднання громад. «Тільки ініціатива знизу, тільки власне бажання може щось змінити, тільки стремління до європейського ринку допоможуть сьогодні селу. Для нас цей шлях незвіданий, але руку допомоги готові нам подати латвійці. І нам гріх цим не скористатися...»
Голова районної ради Олег Бузун переконаний, що дорогу долає той, хто іде. До того ж – першим. Можливо, - це ризик. Безумовно - це непередбачувані ситуації, але сидіти й чекати змін на краще зверху, вже не можна. Люди повинні будувати своє сьогодення власними силами й своїми руками.
У рамках головування Республіки Латвія в Раді Європейського Союзу, знайомство, дружба, а тепер і тісна співпраця Сіверщини з прибалтійською країною набувають обертів. І Латвія готова ділитися набутим досвідом інтегрування в Європу, реформування країни в цілому, і молочної галузі зокрема, - запевнила перший секретар посольства Республіки Латвія в Україні Лігіта Давидова, передаючи вітання від Посла Республіки Латвія в Україні Аргіти Даудзе.
Латвійський Центр сільських консультацій та освіти, який представляв голова його правління Мартиньш Цимерменис, починав свою роботу як державна бюджетна організація, але конкуренції на євроринку вона не витримала саме як державна структура, тож із часом трансформувалася в неприбуткову організацію, а потім і в об'єднання з обмеженою відповідальністю. 99% активів належать державі, 1% - Латвійській федерації селян. Головним своїм завданням Центр, який має 470 консультантів по всій країні, ставить на меті консультації та навчання, що стимулюватимуть розвиток сільського господарства і не тільки. Це дасть можливість створювати робочі місця і зупинити молодь, яка покидає село.
Головною проблемою в Латвії залишаються малі сільгосппідприємства (80% - до 10 га), власникам яких 50-60 років і вони вже не мають наміру розвиватися далі. Тож назріло питання об'єднання і відкриття нових ринків збуту (російський ринок частково втрачений). Саме кооперативи допомогли латвійцям вирішити застарілу проблему взаємовідносин виробник- закупівельник. Об'єднавшись, товаровиробники якийсь час здавали молоко в сусідню Литву й місцеві підприємства залишилися без сировини. Безвихідь розставила всі крапки над «і». Зрештою, сторони домовилися співпрацювати на взаємовигідних умовах.
«Чи втручалася держава у відносини товаровиробник-закупівельник? Чи встановлювалися державні стандарти, чи передбачалися пільги й державні кредити? Як вирішувалися питання заготівлі кормів, виділялася землі для фермерів і чи диктувалася при цьому ціна» - питань в учасників наради було багато. Але відповідь одна – Латвія, як держава, жодним чином не контролює, не стимулює, на дотує, не впливає. Євросоюз, а разом з ним і євроринок диктують нові умови ведення бізнесу. І найголовніша з них – якість! Саме якість сировини, а відтак - і готової продукції відчинили вікно в Європу. А тепер і в Азію, яка з кожним роком стає все більш потужним сегментом як виробництва, так і споживання на світовому ринку.
Не обійшли увагою учасники зібрання і проблеми захворюваності ВРХ. Після відокремлення від Радянського Союзу Латвія вже через 15 років стала вільною від лейкозу і туберкульозу корів. Ці хвороби там не лікували - тварини однозначно підпадали під забій та переробку. Жорсткий контроль та постійний моніторинг сприяють абсолютному здоров'ю поголів'я. Крім того, латвійці переконані, що наука повинна слугувати сільгоспвиробникам, тож будь-які новації там підтримуються і стимулюються.
Та чи найбільше учасників наради вразили банківські відсотки на кредити - 3-3,5%! Тоді як в Україні вони складають до 35-40%, а часом і більше. Тому, переконані гості, потрібно створювати власний банк розвитку, який підтримає товаровиробника, в тому числі – дрібного.
Цього ж дня делегація відвідала Галицьке відділення молочно-товарного комплексу ТОВ «Крок-Агро», та Білорічинське ТОВ з обмеженою відповідальністю «Крок-УкрЗалізБуд», що в Прилуцькому районі, де ознайомилися з роботою підприємств.
За інформацією редактора газети «Ніжинський вісник» Олени Найди
Фото редакції газети та Ніжинської районної ради
