Такий основоположний вердикт звучав сьогодні на засіданні «круглого столу» з питань включення культурної спадщини Чернігова до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що відбувся в обласній держадміністрації. Провела захід за участю першого заступника голови обласної ради Валентина Мельничука, членів профільної робочої групи, очільників відповідних структурних підрозділів обласної та Чернігівської міської влади, представників громадських організацій, заступник голови обласної держадміністрації Наталія Романова.

Зазначимо, що засідання з порушеного питання проходять вже далеко не вперше, проте кожне з них приносить свою користь у розумінні та вирішенні тих чи інших організаційних питань. А останні, як було наголошено, даються не просто, адже щоб здійснити заплановане, потрібні не місяці, а багато років інтенсивної роботи і головне – визначитися з конкретною номінацією та організувати хоч-би оптимальне фінансування на складання попереднього Списку, проведення відповідних конференцій за участю закордонних профільних науковців та спеціалістів, на інші організаційні заходи, які допомагатимуть лобіювати зазначений проект і просувати його вперед.

Цьому сприятиме і План організаційних заходів з підготовки включення культурної спадщини Чернігова до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, розроблений Департаментом культури і туризму, національностей та релігій обласної держадміністрації, дія якого розрахована до 2025 року. Зокрема, ним передбачено в першому півріччі наступного року запросити до міста на Десні міжнародних експертів ЮНЕСКО для отримання консультативного висновку щодо можливості включення визначеної номінації до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а сама підготовка номінаційного досьє згідно з вимогами ЮНЕСКО розрахована на 2019-2025рр.. І тільки потім відбудеться проходження процедури затвердження визначеної номінації (відповідної документації) до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Однак, як показало нинішнє обговорення, процес підготовки відповідних документів у часовому вимірі може значно затягнутися, адже, за словами тих членів робочої групи, які їздили переймати досвід у Чернівці та Кам'янець-Подільський, в останньому з названих міст робота над номінаційним питанням триває вже 15 років, а підготовлено лише третину необхідних документів. А якщо зважити на те, що в Чернігові й сьогодні навіть не дійшли єдиного рішення стосовно визначення конкретної номінації, то подібні дебати, на думку окремих учасників круглого столу, - це надовго.

Як результат, було оголошено, що обговорення порушеного питання буде продовжено на черговому засіданні.

Довідково. Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2017 рік налічує 7 найменувань, що приблизно становить 0,65% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1073 станом на 2017 рік).

12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на черговій сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні поповнювався у 1998, 2005, 2007, 2011 та 2013 роках. Крім того, список пам'яток зазнавав змін та розширювався у 2005, 2008, 2011 та 2017 роках.

Так, 2005 року зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова, 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено за рахунок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини, а 2017 року цей об'єкт було розширено за рахунок об'єктів з 9 європейських країн, у тому числі було додано 9 українських об'єктів.