Чотири роки тому 29 серпня на Донбасі почався вихід українських військових з Іловайського котла. Це одна із найтрагічніших подій в історії незалежної України.
Ще 10 серпня 2014 року українські герої почали операцію зі звільнення Іловайська.
Більшу частину міста українські воїни взяли 18-19 серпня. Москва не захотіла миритися з поразкою і відправила на Донбас в Іловайськ 8 батальйонно-тактичних груп кадрових російських військових.
У ніч з 23 на 24 серпня 2014 року 3,5 тисячі російських солдатів, 60 танків і стільки ж гармат перетнули українсько-російський кордон. Як свідчать матеріали слідства, російські військові були одягнуті як українські підрозділи, що заборонено Женевською конвенцією.
Наші воїни потрапили у щільне кільце ворога, який мав значну чисельну перевагу.
29 серпня під час руху так званим «зеленим коридором»українські бійці були цинічно розстріляні впритул.
Тоді за офіцйними даними загинуло 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення, 300 – потрапили у полон.
Втрати озброєння і військової техніки сягнули суми 300 мільйонів гривень.
Українська армія зазнала найбільших одночасних втрат за всю історію війни на Донбасі.
Не оминула біда і Чернігівщину. У запеклих боях за Іловайськ поклали свої життя п’ятеро наших земляків.
Олександр Уткін. Народився 7 листопада 1970 року у селі Подище Прилуцького району Чернігівської області. Працював на Чорнобильській АЕС, проживав у місті Славутичі Київської області.
Добровольцем вступив на військову службу 16 червня 2014 року (військова частина В 3027, с Нові Петрівці Вишгородського району Київської області).
Старший розвідник, сержант 3-го відділення 2-го взводу резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України.
Загинув 20 серпня 2014 року під час бою біля міста Іловайськ Донецької області.
Похований у селі Киселівка Менського району Чернігівської області.
Указом Президента України № 892 від 27 листопада 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Андрій Єсипок. Народився 4 січня 1994 року у селі Новий Биків Бобровицького району Чернігівської області.
Молодший сержант, міліціонер батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС України в Київській області.
Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла т.зв. «Зеленим коридором» на дорозі поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко Старобешівського району Донецької області. У кузов автомобіля, у якому перебував А. Єсипок разом з іншими бійцями, впала граната з АГС-17. Андрій накрив собою гранату, чим врятував своїх товаришів.
3 вересня 2014 року тіло А. Єсипка разом з тілами 96-и інших військових, загиблих в оточенні під Іловайськом, було привезено до моргу міста Дніпропетровська. Був упізнаний родичами.
Похований у селі Новий Биків Бобровицького району Чернігівської області.
Указом Президента України №747/2014 від 29 вересня 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Богдан Жайворонок. Народився 24 червня 1982 року у місті Києві.
Закінчив Дарницький технічний ліцей міста Києва.
Разом з сім’єю переїхав до міста Остер Козелецького району.
У 2001-2003 роках проходив строкову військову службу у військовій частині А 1766 (97-а Полтавська окрема гвардійська механізована бригада).
24 липня 2014 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ на посаду міліціонера 4-го взводу 4-ї роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».
Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з оточення поблизу міста Іловайська Донецької області. Перебував у мікроавтобусі разом з бійцями батальйону «Миротворець». Не дивлячись на попередні домовленості про надання «гуманітарного коридору» колона українських військових потрапила під шквальний обстріл ворожої артилерії та танків. Після знищення автомобіля пересувалися пішки. У районі сіл Горбатенко та Новокатеринівка Старобешевського району Донецької області знову потрапили під обстріл у результаті якого боєць отримав смертельні поранення.
2 вересня 2014 року тіло Б. Жайворонка разом з тілами 87-и інших загиблих в Іловайському котлі перевезено до запорізького моргу. Був тимчасово захоронений на цвинтарі міста Запоріжжя, як невідомий солдат. Тіло героя ідентифіковано за результатами ДНК-експертизи.
Похований у місті Дніпро.
Указом Президента України № 873 від 14 листопада 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Сергій Джевага. Народився 28 вересня 1971 року у місті Прилуки Чернігівської області. Після початку бойових дій на Донбасі вступив до лав добровольчого батальйону.
Солдат, командир міномету 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас».
Загинув 29 серпня 2014 року, під час виходу т. зв. «зеленим коридором» з Іловайського котла.
Перебував у складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі Многопілля — Червоносільське Амвросіївського району Донецької області.
Під час обстрілу колони з кулеметів дістав смертельне поранення. Помер на руках побратима. Тіло С. Джеваги досьогодні не знайдене та не ідентифіковане.
Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Юрій Хуторний. Народився 8 жовтня 1981 року у селі Ярославка Бобровицького району Чернігівської області. Призваний до лав ЗСУ 19 березня 2014 року. Проходив службу у військовій частині А 1815, 1–ша окрема танкова бригада, у селищі Гончарівське Чернігівського району.
Загинув 29 серпня 2014 року у результаті артилерійського обстрілу біля міста Іловайськ Донецької області.
Похований у селі Ярославка Бобровицького району Чернігівської області.
Указом Президента України № 270 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять героям Чернігівщини!