Третя сесія обласної ради, котра відбулася минулого тижня, працювала в темпі. І ще раз підтвердила, що в суперечці часто народжується істина. На сесійному засіданні було затверджено 49 рішень і прийнято серйозні програми та звернення.

Розпочалася сесія з хвилини мовчання, яку очільник обласної представницької влади Ігор Вдовенко оголосив на знак вшанування пам'яті жертв Голокосту — однієї з найбільших гуманітарних катастроф XX століття.

Також за багаторічну сумлінну працю Ігор Вдовенко нагородив Почесною грамотою обласної ради депутата Миколу Шматка, який святкував свій День народження.

Зміни до бюджету схвалили

Інформацію повідомив депутатам директор Департаменту фінансів ОДА Валерій Дудко.

Відтак доходи обласного бюджету затверджено в сумі 3 560 153,3 тис. грн., у тому числі доходи загального фонду – в сумі 3 477 043 тис. грн., доходи спеціального фонду – в сумі 83 110,3 тис. гривень. Видатки обласного бюджету затверджено в сумі 3 557 418,2 тис. грн., у тому числі видатки загального фонду – в сумі 3 468 475,7 тис. грн., спеціального фонду – в сумі 88 942,5 тис. гривень.

Управлінню освіти і науки облдерж­адміністрації асигнування, зокрема, зменшені на 98 323,4 тис. гривень. Видатки за рахунок освітньої субвенції з Державного бюджету приведено у відповідність із Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», їх обсяг затверджується в сумі 138 297,8 тис. грн., що менше за попередньо передбачені на 14 306,2 тис. грн. та враховує зменшення розміру єдиного соціального внеску на 10 858,4 тис. гривень. Нестача коштів з оплати праці при цьому – близько 22,6 млн. грн. (2,9 місячного фонду, при питомій вазі захищених статей видатків 87,7%), яка буде забезпечуватися коштами додаткових трансфертів з Державного бюджету, а також власними коштами протягом року.

Замість відміненої субвенції з Держ­бюджету на підготовку робітничих кадрів (116 436,5 тис. грн.) в обласному бюджеті пропонується затвердити видатки за рахунок власних доходів бюджету на утримання 8 (замість 18) професійно-технічних навчальних закладів, які розташовані в районах області за загальним фондом в обсязі 44 201,3 тис. грн., за спеціальним – 5469 тис. грн. (обсяг власних надходжень установ зменшено на 7 201,7 тис. грн.), що забезпечує фінансування поточних видатків, у першу чергу захищених статей.

Перед затвердженням змін депутати вирішували, чи не є це редакцією зовсім нового бюджету і чи не треба все це доопрацьовувати. Але нарешті переконалися, що новації торкаються лише змін у чинному законодавстві. І у бюджеті, прийнятому 25 грудня не змінилося нічого, окрім ЄСВ і трансфертів. Але погодилися з одним – усі документи, особливо такі, що стосуються бюджету, депутати мають отримувати раніше, інакше достеменно у всьому розібратися просто немає змоги.

Звернення до Президента, Верховної Ради та Кабміну

На третій сесії депутати обласної ради прийняли одразу сім важливих політичних звернень. Шість із них були швидко, практично без дискусій, проголосовані. Так, народні обранці звернулися до Президента України та Верховної Ради щодо доцільності внесення змін до статті 93 Конституції України. Далі було звернення до Президента та Уряду з приводу відміни дії постанови Кабміну від 16 грудня 2015 року (йдеться про порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами). Наступні звернення – до Верховної Ради та Кабміну: про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати податків суб'єктами господарювання, занесеними до Реєстру великих платників податків; про фінансування пільгового проїзду окремих категорій громадян. А звернення про фінансування професійно-технічних навчальних закладів направили ще й Міністерству освіти і науки України.

Депутати стурбовані критичною ситуацією, що склалася внаслідок зміни моделі фінансування державних професійно-технічних закладів із 1 січня 2016 року. На Чернігівщині функціонують 18 професійно-технічних навчальних закладів державної власності, зокрема в містах обласного значення (Чернігові, Ніжині та Прилуках) – 10. До поточного року ПТУ утримувалися за рахунок субвенції з Держбюджету, обсяг якої торік становив 116,4 мільйона гривень. У 2016-му профтехосвіта передана на фінансування з місцевих бюджетів – субвенція на підготовку робітничих кадрів відсутня. Разом із тим, усі професійно-технічні навчальні заклади області перебувають у державній власності. Тому, в першу чергу, потребує вирішення питання передачі з державної у комунальну власність цих закладів для забезпечення ефективного управління та розвитку установ.

На даний час на Чернігівщині у ПТУ навчаються 6062 учні. Більше 60 відсотків учнів закладів, розташованих у містах обласного значення, не є мешканцями цих міст. Із них майже дві третини – вихідці з малозабезпечених сімей, кожен десятий – сирота чи напівсирота, діти з родин учасників АТО. І це ж – підготовка робітничих кадрів, яка має велике значення!

Також депутати звернулися до Президента, Верховної Ради та Кабміну з приводу забезпечення імунобіологічними препаратами медичних закладів Чернігівської області.

Про окуповані території

Та найбільший резонанс викликало звернення до Верховної Ради України щодо неприпустимості прийняття змін до Конституції України в частині запровадження особливого порядку місцевого самоврядування на окремих територіях Луганської і Донецької областей. Ініціював його Дмитро Блауш, депутат від Радикальної партії Олега Ляшка.

– Свобода України, її соборність та суверенітет нині перебувають під загрозою. Російські окупанти, які здійснили анексію Криму і розпочали страшну війну на Донбасі, воліють легалізувати свої загарбницькі дії і змусити міжнародну спільноту визнати псевдодержави – так звані ЛНР і ДНР, цілком підконтрольні Кремлю», – йдеться у цьому документі.

Узаконення дій терористів може відбутися шляхом прийняття Верховною Радою відповідних змін до Конституції, які передбачають особливий порядок місцевого самоврядування на окремих територіях Луганської і Донецької областей. По факту – це особливий статус Донбасу і легалізація влади терористичних угрупувань, які за підтримки російських окупантів і за їх безпосередньої участі вбивали і вбивають українських Героїв зі Збройних сил та добровольчих батальйонів, мирне населення, знищували і знищують збудовану за десятки років інфраструктуру, вели і ведуть агресивну антиукраїнську пропаганду, переслідуючи і залякуючи українське населення.

Тому, розуміючи важливість прийняття змін до Конституції щодо децентралізації, необхідність яких ми на місцях усвідомлюємо найкраще, закликаємо вас заради захисту інтересів України та українців прийняти наступне історичне рішення – в жодному випадку не голосувати за зміни до Конституції, які стосуються особливого статусу Донбасу, як би його не називали, за красивою ширмою інших слів сховавши справжню, жорстоку та приховану від суспільства сатанинську суть – узаконити окупантів, чий чобіт топче святу українську землю.

Депутати обласної ради вкотре продемонстрували свою патріотичність, прийнявши це звернення. Голосування було поіменним, і його результати є на сайті обласної ради – тобто все прозоро і цілком демократично.

Журналісти запитували

Після завершення третьої сесії голова обласної ради Ігор Вдовенко вже традиційно відповів на запитання журналістів.

– Ігоре Станіславовичу, ухвалено зміни до бюджету. Чи вистачить у нашої області коштів для фінансування прийнятих соціальних програм?

– Відверто скажу – не вистачить... Однак програми ще прийматимуться. Наприклад, нині у нас готується і фінансово обґрунтовується програма з облаштування спортивних дитячих майданчиків. Певну участь у її реалізації братимуть і районні ради, адже це – важливо для них. Тому прагнутимемо знаходити різні можливості – це і співфінансування, і дотаційні варіанти.

– Немало гострих дискусій під час кількох сесійних засідань стосувалися освітньої галузі, перш за все – підтримки ПТУ. От і звернення депутати ухвалили. Яка ситуація зараз?

– Ситуація у межах держави – я б сказав, критична. Нестандартна, так це однозначно... Що ж до Чернігівщини – звичайно, як освітянин, колишній керівник професійно-технічного навчального закладу хочу сказати, що це – дуже болісне питання для мене. Тривалий час накопичувалися проблеми, які не вирішувалися. Тож, звісно, потрібна оптимізація цих навчальних закладів. Думаю, саме дана ситуація дасть великий поштовх для того, щоб цю систему оптимізувати. Якщо наша держава декларувала увесь час потребу підняття конкурентоспроможності та ефективності навчання висококваліфікованих спеціалістів робітничих професій, то це нарешті конче потрібно робити.

В Україні функціонувало понад 900 професійно-технічних навчальних закладів, і була приблизно така ж кількість вузів... У даній ситуації виникає питання щодо наповнюваності навчальних закладів. Провідні університети держави мають по 20 тисяч студентів, а середня наповнюваність – чотири тисячі. Для порівняння – середня наповнюваність професійно-технічного навчального закладу була 400 учнів... Відчуваєте різницю? Виникає запитання: ми прагнемо бути економічно розвиненою, промисловою, аграрною країною? Хто ж забезпечить оцю конкурентоздатність на ринку праці? Співвідношення – на десять менеджерів – один робітник?.. Або десять бухгалтерів – один робітник?.. Отож проблеми є і їх необхідно вирішувати.

– Депутати обласної ради проголосували за звернення до Верховної Ради та Кабміну щодо субвенцій на компенсації пільгового проїзду для окремих категорій громадян...

– Щодо компенсацій перевізникам – тут є проблема в безконтрольному ставленні до цього процесу... Я прочитав, що 3,7 пільговика – на одного непільговика – компенсувалося перевізниками. Це пояснювалося збитковими маршрутами на дальні села... Але ж має бути чіткий контроль! Бо віртуальна компенсація, коли просто озвучуються певні суми, не сприймається з точки зору заощадження коштів і стану економіки нашої країни.

– Нині вже не працює кінотеатр «Дружба», розміщений у будівлі, яка належить до комунального майна обласної ради... Яка ваша позиція?

– Позиція логічного прагматизму щодо цього кінотеатру. Приміщення – комунальна власність обласної ради, точніше – комунального підприємства «Діловий центр», яке здає в оренду дане приміщення. Якщо орендні ставки в центрі міста визначені – це 15 відсотків, то орендна ставка – 8 відсотків – визначена кінотеатру «Дружба». Я вважаю, це – неабияка пільга, адже вдвічі менше. На сьогодні – єдина проблема в тому, що дуже затратні енергоносії. Це й призводить до ось такого колапсу... Апаратура (це – сучасне, нове обладнання) належить орендареві, а приміщення – обласній раді.

Втім, варіанти є. Поставити перед депутатами питання про зменшення орендної плати? Але ж потрібно, щоби це лобіював депутатський корпус, тоді це питання можна виносити на розгляд і ухвалювати рішення. Проте вже є інформація, що це обладнання знайшло свого покупця, тому орендар наразі відмовляється від оренди. Тому виникає пропозиція – перенести з кінотеатру імені Щорса в кінотеатр «Дружба» обладнання. Питання вирішуватиметься спільно з облдержадміністрацією щодо подальшої долі й самого кінотеатру імені Щорса. Мені здається, це було б логічніше – навіть якщо в кінотеатрі імені Щорса проводитиметься ремонт будівлі, то на цей час для мешканців Чернігова, звісно, було б корисно і мало б позитив переглядати кінофільми у приміщенні кінотеатру «Дружба».

Бліц-інтерв'ю

Арсен ДІДУР, заступник голови обласної ради, обраний від Аграрної партії України:

– Пане Арсене, сьогодні було звернення депутатів обласної ради до Президента України та Уряду, яке ініціювали ви, щоб відмінити постанову Кабміну № 1173 в частині змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами. Прокоментуйте, будь ласка.

– У понеділок нас, Чернігівську обласну раду, запросили на нараду в Державну службу геології надр. Формат наради – налагодження співпраці. Ліцензії видає Державна служба геології надр, це прерогатива держави. Але все це має неодмінно погоджуватися з місцевими органами самоврядування. У результаті нас поставили до відома: мовляв, відтепер вони з інвесторами розбиратимуться самі, а нам надсилатимуть листи – погоджуємося ми чи ні. І якщо протягом десяти днів ми не даємо відповіді, то вони вважатимуть, що мовчання – це ознака згоди...

А як ми можемо дати згоду протягом десяти днів, якщо обласна рада – колегіальна і, згідно із законом про місцеве самоврядування, збирається не рідше, ніж за 90 днів?! Тобто вони ухвалили таку постанову, яка просто відбирає у нас можливість спілкуватися з інвестором, що працює на нашій землі, домовлятися про ті чи інші соціальні програми, важливі для людей, які там мешкають. Можете собі уявити? Хтось щось добуватиме з наших надр, псуватиме нам дороги та довкілля, однак нічим не допомагатиме місцевій громаді. Як таке може бути?!

– На цій сесії знову порушувалися питання щодо роботи комунальних підприємств, мовляв, неналежно працюють... Яка ваша позиція?

– У всьому має бути здоровий глузд. Тому спочатку треба зробити ревізію. Потрібно зрозуміти (я ж лише кілька місяців працюю заступником голови обласної ради), які у нас є комунальні підприємства, з якою метою вони створені? А потім уже займатися оптимізацією... Але те, що пов'язано з освітою, медициною та культурою, я б зараз не чіпав. Це – святе, і для цього потрібний певний час. Власне, нам і так є що оптимізувати. Тому я б не чіпав поки що, не оптимізував поспіхом систему професійно­технічної освіти. Нині потрібно спрямувати всі свої зусилля на збільшення прибуткової частини і розвиток економіки. Тобто, по суті, треба боротися не з видатками, а дієво поліпшувати надходження прибутків.

Олександр КАРЕТА, депутат обласної ради від партії Блоку Петра Порошенка «Солідарність», головний лікар обласної дитячої лікарні:

– Олександре Панасовичу, якої ви думки про роботу нинішньої обласної ради?

– Я вважаю, що обласна рада працює нормально, приймаються важливі для мешканців нашої Чернігівщини рішення. Депутати працюють загалом злагоджено – і в депутатських постійних комісіях, і на засіданнях президії, і в сесійній залі. Звісно, є дискусії, але головне, що нам вдається порозумітися. Не було жодного скандалу. І це – добре! Треба вміти слухати одне одного. Отож – усе гаразд, це – конструктивна, ефективна діяльність. І словом, і ділом! І в цьому велика заслуга, безумовно, керівництва обласної ради. Взагалі, це – не Верховна Рада, тут, за великим рахунком, депутати мають мислити не як політики, що виголошують партійні гасла, а як дбайливі господарники, в інтересах нашого суспільства і жителів Чернігівщини, котрі нас обрали.

– Ви – депутат уже п'яти скликань, один із найдосвідченіших.

– Перш за все я – лікар, один із керівників у медичній галузі. Звичайно, серед народних обранців в обласній раді повинні бути і досвідчені медики, адже питання охорони здоров'я – дуже важливі. До речі, лікарі, обрані від різних політичних партій, завжди порозуміються між собою, тому що всі вони – професіонали своєї справи.

Артур ЗІНОВ'ЄВ, депутат обласної ради від партії «Наш край»:

– Пане Артуре, як ви наразі оцінюєте обласний бюджет 2016 року та прийняті обласні програми?

– Бюджет, звісно, дефіцитний, на жаль, не вистачає коштів на освіту, медицину, на соціальні виплати... Але, ви ж розумієте, ми виходимо з того, що маємо... І ми враховуємо ті зміни, які виникли у зв'язку з прийняттям Державного бюджету. Що стосується обласних програм, зокрема підтримки багатодітних сімей та матерів­героїнь, важливої програми енергозбереження, то, звісно, хотілося би, щоб закладалися більші кошти. Однак усе залежить від доходів, котрі має обласний бюджет... Нині така ситуація. Втім, нам потрібно рухатися далі, впроваджувати децентралізацію, розвивати місцеве самоврядування, щоб громади мали більше прав розпоряджатися своїми коштами, вирішуючи наболілі соціальні проблеми. Тому потрібно діяти дуже злагоджено, а не тупцювати на місці, тягнучи нашого воза у протилежні боки, немов Лебідь, Рак та Щука з відомої байки.

– На минулому засіданні депутати облради дружно проголосували за резонансне звернення до Президента та Верховної Ради щодо відставки Кабінету Міністрів...

– Так, ми проголосували за це звернення, бо діяльність Уряду Арсенія Яценюка нас зовсім не задовольняє і ми турбуємося, зокрема, про наших сільгоспвиробників. Обласна рада продемонструвала принципову позицію.

Сергій ЖУРМАН, керівник фракції об'єднання патріотів «УКРОП» в обласній раді:

– Пане Сергію, ваша фракція заявила про свої претензії керівництву обласної ради...

– Нас обурює те, що на погоджувальній раді і відповідно на комісіях обласної ради була одна кількість питань, які виносилися на сесію, – 37. І от проходить буквально кілька діб, і кількість питань збільшується буквально на сорок відсотків, тобто їх уже – 49... Ми розуміємо, що депутатські запити є обов'язковими і їх слід робити, але щодо інших питань, то депутати просто не встигають у них розібратися... Тому все потрібно готувати завчасно, а не так, як це відбувається зараз. Будь­які питання потрібно не популяризувати на сесії, а нормально до депутатів доводити. І обговорювати їх із кожною фракцією, обґрунтовувати свою точку зору, а не ставити депутатів перед фактом, мовляв, якщо ви підтримуєте рішення, то ви – молодці, а якщо не підтримуєте, то – зрадники... Зрадники кого? Українського народу? Чи своїх виборців? Навпаки, ми налаштовані на зважений компроміс і роботу обласної ради саме в інтересах жителів Чернігівщини. Керівництву потрібно частіше зустрічатися з депутатами та обговорювати нагальні проблеми.

Валерій ГАВРИЛЕНКО, депутат обласної ради від Радикальної партії Олега Ляшка:

– Валерію Петровичу, ви вперше обраний до обласної ради?

– Так, уперше. Я – з Ніжина. За фахом – учитель, маю вищу освіту. Але так сталося, що більше 13­ти років займаюся підприємницькою діяльністю. Очолюю Ніжинську районну організацію Радикальної партії. Наша партія по­справжньому відстоює інтереси народу.

– Ваші колеги налаштовані сьогодні рішуче...

– Бо це принципове питання – підготовка до сесії обласної ради. Нас це не задовольняє, і ми вважаємо, що є порушення регламенту. Деякі важливі питання невчасно, надто пізно, доводяться до депутатів, терміни не завжди виконуються. Хіба можна одразу переглянути сотні сторінок, фахово оцінити все це і внести свої поправки?! Депутатська діяльність – це ж не лише робота в сесійній залі, а й копітка праця в постійних комісіях. Отож за десять днів у комісії мають бути роздані матеріали, які опрацьовуються – нами, нашими помічниками­фахівцями. Ми не хочемо приймати такі важливі рішення поспіхом, бо там є чимало «підводного каміння» і ми мусимо чітко з усім тим розібратися.

Геннадій ТРИГУБЧЕНКО, депутат обласної ради від партії «Наш край»:

– Геннадію Павловичу, ви працюєте в Талалаївці?

– Так, начальник Талалаївського цеху з видобутку нафти та газу НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта». Основне для нас, нафтовиків, – це безаварійна робота і виконання планових завдань. Звичайно, є проблеми, але загалом ми справляємося.

– Наскільки ефективна, по­вашому, діяльність обласної ради?

– Власне, про це не нам, депутатам, казати, а нашим виборцям. Звісно, є дискусії, проте, судячи з наших рішень, робота депутатського корпусу – доволі злагоджена. Відбулося омолодження – нові небайдужі, активні люди поприходили, які прагнуть вирішувати всі ті проблеми, що є на місцях. Тому я позитивної думки – голові обласної ради Ігореві Вдовенку все­таки вдалося об'єднати депутатів, попри різні політичні погляди. Взагалі, тут треба менше політики, а більше конструктивної роботи для людей.

Микола Бутенко, депутат обласної ради від Радикальної партії Олега Ляшка:

– Пане Миколо, чого чекаєте від нинішньої сесії облради?

– Насамперед хочу сказати, що у нас є претензії до Регламенту. Є стаття 19, де говориться про те, що матеріали для розгляду депутатам надсилаються за 10 днів до початку сесії. А стаття 10 даного Регламенту говорить про те, що сесія починається з першого засідання комісії, і насамкінець – пленарного засідання. Якщо порахувати, то нам матеріали розіслали максимум сім днів тому. І практично напередодні засідань комісій. Зрозуміло, з документами не було коли достеменно розібратися фізично. Далі – про перше питання – зміни до бюджету. Насправді це схоже на нову редакцію бюджету. Звісно, при цьому опрацювати треба кожну статтю! А загалом, є питання, за які наша політична сила голосуватиме, але є інші, з якими ми не погоджуємося.

– Ви працівник Менського райвійськкомату. Як у районі з допомогою АТОвцям, їхнім родинам?

– У нас на Менщині сім загиблих учасників АТО. І насамперед хочеться подякувати їхнім батькам, котрі виховали дітей, котрі не побоялися йти захищати нашу Батьківщину. При цьому хочеться натякнути місцевій владі, аби вона частіше зверталася до цього питання, бо від нього залежить і патріотичне виховання підростаючого покоління, і загалом – рівень нашої свідомості.

До речі, буквально недавно до мене підходила ініціативна група учасників АТО, котра хоче, зокрема, з'ясувати, чому в нашому районі дещо інакше ставлення до тих, хто побував на фронті. Бо багато де для АТОвців виділяють додаткові кошти. А люди ж мають відчувати свою потрібність. Також є проблема з харчуванням дітей учасників АТО, бо робити це треба не тільки для 1­4 класів, а й для старших. І коли питають: «Чому мій восьмикласник не харчується у школі безкоштовно, я що, не так воював?» – тоді не знаєш, що відповісти. А загалом, треба, аби в цю роботу включалися не лише органи влади, а й самі АТОвці виявляли більше ініціативи, об'єднувалися великим загалом і як громадська організація вирішували наболілі питання.

Андрій ПРОКОПЕНКО, депутат обласної ради від партії «Наш край», голова постійної комісії з питань житлово­комунального господарства, транспорту та інфраструктури:

— Мене особисто цікавить Програма стимулювання до запровадження енергоефективних заходів населення, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово­будівельних кооперативів Чернігівської області на 2016­2017 роки. Вона діятиме у нас уперше, але ми маємо приклад успішної роботи програми в інших областях. Насамперед, на Львівщині. На цю програму ми заклали мільйон гривень. Чому вона важлива і що дає людям? Завдяки цій програмі можна відшкодувати відсотки за кредитами за встановлення енергоефективних технологій — придбання паливних котлів, утеплення будинків. Вона йде в розвиток із державною програмою, що встановлена Кабінетом Міністрів, яка відшкодовує в середньому 20% від «тіла кредиту». Наприклад, ви хочете купити енергозберігаючі технології для побутового використання. Йдете в магазин, берете рахунок­фактуру і в державному банку («Ощадбанку») оформлюєте кредит. І держава компенсує вам від 20 до 30% вартості цього обладнання. А крім цього ми з обласного бюджету компенсуватимемо відсотки за кредит, близько 10%. Враховуючи те, що тарифи постійно зростають, а зарплати у більшості невисокі, ця програма дасть можливість економити свій бюджет.

Анатолій ХАВИЛО, депутат обласної ради від Радикальної партії Олега Ляшка:

— Сьогодні актуальним залишається процес децентралізації. Ця тема близька мені, бо донедавна я працював головою Борзнянської райдержадміністрації. Фактично, децентралізацію починали при мені. Нині у Борзнянському районі створено чотири об'єднані територіальні громади — Борзнянська, Комарівська, Лисичанська та Хорошеозерська. Всі затверджені на сесії обласної ради ще минулого скликання, але з останньою (Хорошеозерською) поки що вирішується питання на рівні Кабінету Міністрів. З децентралізацією не все так просто. На минулій сесії я просив депутатів показати приклад хоча б однієї чи декількох об'єднаних територіальних громад, де є позитив. На жаль, цього не відбулося. Навіть в Україні ми поки що не бачимо таких прикладів, бо повністю ці питання не врегульовані. В переважній більшості люди сприймають у штики цей процес. Мало хто йде на добровільне об'єднання.

Не все так гладко і з процесом декомунізації. Перша стаття на цю тему в районній газеті була присвячена перейменуванню села Красносільського. Це — моя мала батьківщина. Я там народився, там поховані мої діди. До 1947 року воно носило назву Євлашівка. Потім його перейменували на честь Героя Радянського Союзу Івана Красносільського, який загинув, захищаючи Севастополь. А когось, певно, насторожило в назві слово «красне». Люди відстояли назву. Загалом же, вулиці по району перейменовують, пам'ятника Леніну у нас немає. Але тривожить те, що вулиці перейменовують назвами квітів, дерев. Майже в кожному селі однакові назви. А ще буде неприємно, коли сама вулиця не відповідатиме своїй назві. Скажімо, Квітнева буде порослою бур'янами, бо на ній лише пара дворів... По селах часто таке буває. Абсурдно, коли вулицю перейменовують на Зарічну, а в селі немає річки. Чому б центральні вулиці не перейменовувати іменами Героїв України? В нашій країні, у нас в області їх достатньо.

Сергій ОХОНЬКО, депутат обласної ради від ВО «Батьківщина», заступник голови бюджетної комісії:

— Нині серйозна ситуація виникла з фінансуванням проф­техучилищ. Є деякі невідповідності між законами. Згідно з нашим законодавством, профтехучилища повинні фінансуватися з Державного бюджету, це державна програма. Наприклад, чому Чернігів повинен фінансувати фахівців, які готуються у профтехучилищах для всієї України? Друга невідповідність — у Бюджетному кодексі прописано, що відповідні профтехучилища повинні передатися на баланс міст чи міст обласного підпорядкування, з яких вони фінансуються згідно з новим Податковим кодексом. Поки що це не зроблено. Не виконана умова, не передані ці об'єкти на баланс, то як їх можна фінансувати? Гадаю, що кардинальних змін не буде, але проблему маємо вирішити. Ми закладаємо певні кошти на перший квартал, звернулися до Міністерства фінансів України, Верховної Ради, щоб вони врешті зробили зміни і фінансування профтехучилищ ішло, як і раніше, з Державного бюджету. Бо, на мою думку, це велика помилка тих, хто складав новий Бюджетний кодекс.

На жаль, нині робота наших депутатів – часто лише в погодженні або непогодженні проектів рішень від облдержадміністрації. Тобто на комісію приноситься вже готове рішення і обласний депутат повинен або прийняти його, або не прийняти. Депутат не бере активної участі у підготовці до прийняття рішень із перших кроків. На жаль, проекти рішень роздаються за день або кілька годин до самої комісії. І як їх можна вивчити, особливо якщо це стосується бюджету?