Четвертий рік поспіль в Україні продовжується процес децентралізації. Наша держава свідомо стала на шлях глобального реформування, бо через нього пройшло багато європейських країн. Їх позитивна практика була найкращим агітатором для наших як високопосадовців, так і звичайних громадян.

За даними Мінрегіону станом на січень поточного року Україна збагатилась на 699 об'єднаних територіальних громад. Багато це чи мало? Можна було б мати і кращий результат, проте за умови беззаперечного дотримання принципу добровільності при об'єднанні – це вже непогано. Цей процес поступово набрав ознак незворотності.

Як виглядає наша Чернігівщина на шляху проведення цих реформ? Скажімо так: з першої п'ятірки областей за індикативними показниками уряду не випадає. Рік від року показники нарощувалися. Перші 5 новоутворених об'єднаних територіальних громад солодкий смак свободи в місцевому управлінні відчули з 2015 року. У 2016 році додалось ще 11 нових ОТГ, в 2017-му – 21, загалом сьогодні їх - 37. Ці об'єднані територіальні громади займають 51.5% території області. Тут проживає 34.8% всього населення, а без врахування міст обласного значення, для реформування яких законодавча база відсутня, – і всі 60%.

Чернігівщина не могла залишатися осторонь реформ і внаслідок демографічного спаду. Це вже не область із населенням 2,5 млн. громадян на 22 райони, а територія з 1,016 млн. населення з тим же адміністративно-територіальним устроєм. Об'єктивно ці речі не можна було не враховувати і представницькій, і виконавчій владі. 297 місцевих рад (52,2 %) прийняли рішення про добровільне об'єднання в ОТГ. І вони від цього тільки виграли.

16 об'єднаних територіальних громад, які 2017 року вже отримували міжбюджетні трансферти напряму з державного бюджету, отримали втричі більше доходів. Які ще нові аргументи «за» тут потрібні?

Громади вперше одержали можливість власним коштом будувати, ремонтувати дороги, школи, садочки, придбавати нові шкільні автобуси для підвезення дітей до місць навчання у школах.

Державні кошти на розвиток громад дозволили профінансувати 2017 року на Чернігівщині 825 інфраструктурних проектів. Такого не було ні в радянські часи, ні в роки Незалежності. Така вона – правда про переваги подальшого розвитку в об'єднаних територіальних громадах.

За урядовою методикою формування громад до уваги беруться чисельність населення і площа займаної території. Більші громади – більші фінансові можливості для розвитку. Тепер 60% податку на доходи фізичних осіб залишається у бюджеті об'єднаних територіальних громад, – так як це є в містах обласного підпорядкування. От і виграла в цьому сенсі Сновська об'єднана територіальна громада у порівнянні з Варвинською. З урахуванням вище названих показників перша отримає 2018 року майже 10,8 млн. грн. субвенції з державного бюджету, а друга – лише 0,77 млн. грн.

Перші 5 об'єднаних територіальних громад Чернігівської області впевнено множать свої успіхи в наближенні адміністративних послуг до місця проживання громадян. Для прикладу, Кіптівська громада відкрила новий центр надання адміністративних послуг, де планують поряд зі звичними вже для людей послугами навіть паспорти оформляти своїм мешканцям. У цій громаді депутати прийняли рішення про виплату молодим родинам додатково до державних коштів ще 20 тисяч власних при народженні дитини. Цей досвід перейняла також міська влада Чернігова.

Зрозуміло, що наша держава створює умови для розвитку об'єднаних територіальних громад з урахуванням міжнародного досвіду, наприклад, Польщі і Латвії. Голови чернігівських об'єднаних територіальних громад Чернігівщини вивчали досвід роботи громад у Німеччині. Але ми торуємо власний шлях при утворенні та організації роботи об'єднаних територіальних громад. У європейських країнах при проведенні цієї роботи про принцип добровільності не згадували, а у нас деякий час він ще залишатиметься головним. Тому, погодьтеся, шановні читачі, що краще вчасно долучитися до цього процесу, а ніж потім приєднуватись без власної доброї волі до котроїсь із об'єднаних територіальних громад, які вже успішно функціонують.

За затвердженою депутатським корпусом обласної ради і урядом постановою «Про перспективний план формування територій громад Чернігівської області» наш край на фініш повинен вийти приблизно з 52 громадами. Втримати темпи їх утворення нам заважає відсутність законодавчого врегулювання формування об'єднаних територіальних громад навколо міст обласного значення і питання розпорядження ОТГ землями, що розміщені поза межами населених пунктів. Хоча зовсім недавно глава ураду вже дав доручення Держгеокадастру про підготовку документації на передачу таких земель громадам з метою збільшення їх інвеститційної привабливості для потенційних інвесторів.

Доволі суттєвим гальмом прискорення темпів формування об'єднаних територіальних громад є також окрема позиція відсторонення від участі в цій діяльності деяких посадовців зі статусом державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування, голів і депутатів фінансово спроможних сільських і селищних рад. Зрозуміло, що їх турбує подальше місце роботи і зменшення можливостей участі в розподілі бюджетних коштів відповідного рівня.

Проте саме утворення об'єднаних територіальних громад дає кратне збільшення фінансових надходжень до бюджету громади з відкриттям можливостей для конкурсної (конкурентної) процедури отримання нових робочих місць як згаданим посадовцям, так і найманим працівникам.

Без внесення змін до Конституції України ліквідувати чи об'єднати райони не є можливим. Отже, існуючий адміністративно-територіальний устрій з районними державними адміністраціями і районними радами ще певний час зберігатиметься.

Відкидаючи всі перестороги, слід налагоджувати комунікативну складову у процесі децентралізації, що триває, тиражувати позитивний досвід об'єднаних територіальних громад області в існуючих засобах масової інформації з використанням можливостей відокремленого підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування у Чернігівській області задля вчасного завершення формування об'єднаних територіальних громад із тих місцевих громад, які ще перебувають у роздумах.

Бо на сьогодні цивілізований світ не винайшов кращої форми комунального врядування з належним рівнем відповідальності всіх: від рядового громадянина – до посадовця.